бібліотекарі!

Коли Вам захочеться чогось такого, 
Незвичного, небуденного, чи навіть неземного
Нехай світ весь почекає, - знайдіть хвилинку
Прийти в бібліотеку.
І тут Вам на допомогу прийде все:
Від букви, слова, книжки ... і до каталогу
Розкаже, пояснить, візьме за руку, і поведе у світ добра й науки.
 

ВСТУП  

Людство постійно розвивається. До того ж темп змін невпинно пришвидшується. І для людини, і для країни стає дедалі важливіше вміти реагувати на ці зміни, щоб не залишитися осторонь прогресу. Один з дослідників вдало зазначив, що середньовічний англійський селянин зустрічав протягом життя менше людей, аніж сучасна людина за один день. Але це стосується міжособистісного спілкування. Коли ж мова йде про масове, то тут зміни ще разючіші. Ми спостерігаємо появу нових і нових медіа, які використовують технології, що ще вчора здавалися казковими.

Нашу добу не даремно називають інформаційною. І справа тут не тільки в тому, що значна частка національного багатства сучасних країн створюється в сфері інформаційних технологій. Сучасна людина для успішної життєдіяльності не може бути осторонь інформаційних потоків. Але головна складність нині не в тому, щоб отримати певну інформацію, а в тому, щоб визначити, яка інформація потрібна. Величезний надлишок інформаційної пропозиції призводить до того, що сучасна людина ризикує «потонути» в інформаційному морі. До цього додається загроза повірити брехливій інформації. На жаль, багато сучасних медіа не перевіряють достовірність оприлюднених даних, нормою стало використання численних маніпулятивних технологій, спрямованих або на безпідставне формування позитивного іміджу замовників, або на очорнення їхніх конкурентів.

Особливе значення грамотна робота з інформацією має, коли йдеться про дітей та підлітків. У них нема ще життєвого досвіду, вони ще схильні до сліпого наслідування привабливих образів. Велика проблема пов’язана з віртуальними інтерактивними іграми. В усьому світі звертають увагу на те, що діти нерідко ототожнюють себе з образами (аватарами) в цих іграх, промінюючи реальні успіхи і боротьбу за гідне місце в своїй соціальній групі на примарні титули та здобутки.

Але, звичайно, це зовсім не означає, що треба ховатися в мушлю та ізолюватися від інформаційних потоків. Тепер таке і не можливо. Треба вміти працювати з інформацією. Саме на це спрямовані уроки з медіаграмотності, які вже кілька де- сятиліть стали частиною шкільної програми в США, Великій Британії, Німеччині, Австралії, країнах Північної Європи. Нарешті, до цього руху приєднується й Україна. Ми маємо готувати дітей до вдалого освоєння світу. А сьогодні найважливіший складник цього опанування — вміння грамотно працювати з інформацією.

На перший план сьогодні виходить проблема організації бібліотечного простору. Сьогоднішня бібліотека покликана бути багатоликою і різною: з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку. Тому необхідно переглянути організацію бібліотечного простору, буквально кожного куточка приміщення, зробивши його якомога зручніше і привабливіше для користувачів.

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та систем мас-медіа потребує цілеспрямованої підготовки бібліотекаря до вмілого і безпечного користування ними.

Сучасні бібліотеки використовують у своїй роботі з сучасними читачами різноманітні медіаресурси, з допомогою яких поступово формується і розвивається нова інформаційна освіта – медіаосвіта.

Основним завданням сучасних бібліотекарів на шляху розвитку медіаосвіти є формування у читачів цілого комплексу умінь, а також пошук форм і умов його реалізації.

Отже, бібліотекам потрібно не лише забезпечувати максимальний об'єм інформації з вільним і рівним доступом до неї, але і створювати комфортне інтелектуальне середовище, здатне залучати і виховувати  нові покоління читачів.

В наш час все більше з'являється бібліотек нового типу, які часто поєднують в собі кафе і поліфункціональні культурні комплекси, оснащені за останнім словом техніки.

Неординарна ідея створення комп'ютерних бібліотек для молоді - це досить перспективна модель побудови сучасної бібліотеки, зважаючи на те, що такі бібліотеки створені у ряді міст України, не говорячі вже про небиякий досвід бібліотек ряду західних країн, де вже давно працюють спеціалізовані підрозділи, орієнтовані на використання новітніх комп'ютерних технологій.

Комп'ютерна бібліотека стала не тільки надзвичайно ефективним засобом залучення молодих користувачів до сучасних комп'ютерних технологій, але й інформаційним центром, що поєднує у собі функції загальнодоступної бібліотеки з освітнім, інтелектуальним і культурним сервісним центром..

 За висновками Віденської конференції ЮНЕСКО, медіаосвіта пов’язана з вивченням усіх медіакомунікацій та охоплює друковане слово, графіку, звук й рухомі зображення, що доставляються за допомогою будь-яких технологій.

ІІ. Основна частина

1.Нова роль шкільної бібліотеки

Яку роль в освітньому процесі сьогодні виконує переважна більшість шкільних бібліотек? Здебільшого, другорядну: шкільна бібліотека реалізує покладені на неї функції, лише забезпечуючи учнів підручниками (меншою мірою — додатковою літературою), у мінімальному обсязі формуючи інформаційну культуру та бібліотечно-бібліографічні знання окремих учасників навчального процесу. Не йдеться ні про системну інформаційну підтримку, ні про спільні навчальні проекти з учителями, учнями та їх батьками. Продовжуючи жити своїм внутрішнім життям, діючи старими засобами та методами, бібліотека практично залишилась на узбіччі освітніх реформ.

Суть виниклої проблеми полягає в тому, що традиційна практика роботи школи та шкільної бібліотеки з розвитку інформаційно-освітніх потреб учнів суперечить новим соціально-освітнім умовам, можливостям та очікуванням усіх учасників освітнього процесу в частині надання інформаційно-бібліотечних послуг у школі. Усвідомлення цього протиріччя дозволяє ставити питання про необхідність вжиття кардинальних заходів для його усунення чи ослаблення.

 Нова роль шкільної бібліотеки

Серед таких заходів, по-перше, підвищення статусу шкільних бібліотек, по-друге, їх модернізація, результатом якої має стати формування моделі медіабібліотечного простору як осередку медіаосвіти зі спеціальними засобами та методами.

Саме з такими бібліотеками повинні асоціюватися завдання:

забезпечення доступу до інформації учасникам освітнього процесу через використання бібліотечно-інформаційних ресурсів на різних носіях;

сприяння успішному засвоєнню навчальних програм, розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей учнів із використанням бібліотечного ресурсу;

забезпечення освітнього процесу та самоосвіти шляхом бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування учнів, педагогічних працівників;

надання інформаційної підтримки педагогічним працівникам у підвищенні методичної культури та педагогічної майстерності;

виховання медійної та інформаційної культури учнів, просування знань і вмінь з інформаційного самозабезпечення навчальної та творчої діяльності;

удосконалення традиційних і освоєння нових бібліотечних технологій;

 І саме до таких бібліотек ми маємо прагнути.

За умови впровадження моделі освітнього процесу з провідною роллю бібліотеки шкільна бібліотека може стати важливим потужним чинником успішної реалізації освітніх стандартів нового покоління.

 Модернізована бібліотека — це реально!

Незважаючи на домінування негативних тенденцій, зростає кількість прикладів позитивного регіонального досвіду модернізації шкільних бібліотек. Особливістю цього досвіду є розуміння керівниками ЗНЗ того, що всі інформаційні технології, які використовуються в школі, різноманітні цифрові та друковані засоби інформації тощо мають бути «прописані» саме в бібліотеці. А на бібліотекаря покладено обов’язок управляти цими ресурсами, доповнювати їх тими, що створюються в школі, надавати можливість ефективно їх засвоювати, формуючи та розвиваючи інформаційну грамотність і культуру учнів і вчителів, підтримуючи ефективне використання технологій у самонавчанні й самопідготовці.

Сьогодні в Україні діють десятки загальноосвітніх навчальних закладів, де бібліотеки трансформовані в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, акумулюють мультимедійні ресурси, мають вихід в Інтернет.  Ще більша кількість таких закладів розпочинає або планує розпочати роботи в цьому напрямі.

Величезний потенціал, закладений у модернізації інформаційно-бібліотечного центру школи як ядра інформаційно-освітнього простору, вимагає диференційованої практичної реалізації. А позитивна віддача не змусить себе чекати.

Як не дивно, та з утвердженням Україною незалежності система формування фондів шкільних бібліотек розвалилася, а наявні видання виявилися непридатними. Тож основна проблема, яку нині доводиться долати бібліотекарям — дисонанс між можливостями шкільної бібліотеки та вимогами активних учасників освітнього процесу, з одного боку, і необхідністю підвищувати роль шкільної бібліотеки в освітньому процесі, виводити її на новий рівень розвитку, з іншого.

 Яких інформаційних ресурсів потребує школа?

Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних потреб учасників навчального процесу, крім навчальної, навчально-методичної літератури та матеріалів із усіх навчальних предметів і курсів навчального плану, фонд шкільної бібліотеки має бути укомплектований додатковою літературою, включаючи вітчизняну й зарубіжну, класичну та сучасну художню літературу; науково-популярну та науково-технічну літературу; видання з образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури й спорту, екології, правил безпечної поведінки на дорогах; довідково-бібліографічні та періодичні видання; колекції видань словників та енциклопедій; літературу на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначенню учнів.

Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність процесу формування фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє укомплектувати бібліотеку всіма необхідними ресурсами — як матеріалами на паперових носіях (книжки, періодичні видання), так і електронними навчально-методичними матеріалами — та забезпечувати постійне їхнє оновлення.

Бібліотека в інформаційно-комунікаційних процесах створення загальноосвітнього середовища має посідати вагоме місце, охоплюючи інформаційні ресурси закладу на традиційних, паперових, і нових, електронних, носіях, комунікації та бібліотечні технології

 Мовою документа

На етапі поступового укорінення медіаосвіти передбачається «<….> підготовка інформаційно-методичних матеріалів, програмного інформаційно-комунікаційного забезпечення, відеотек, фонотек, інформаційних баз шкільних бібліотек <….>»

                                                 (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)

 Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до впровадження медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм користувачам, у яких вони могли б не тільки активно використовувати надану інформацію, але й самі ставали б виробниками інформації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-, відеоматеріали, інтелектуальні карти, географічні карти та ін.), і цим самим поповнювали б фонд інформаційних ресурсів закладу.

В ідеалі в сучасній школі має бути сформоване єдине інформаційно-освітнє середовище, утворене навколо шкільної бібліотеки. Усі наявні ресурси школи мають бути сконцентровані в єдиному ресурсному фонді, з єдиним пошуковим апаратом, єдиною формою управління. Позитивним є досвід окремих навчальних закладів, де педагогічне керівництво таким структурним утворенням здійснює заступник директора з інформаційно-бібліотечної роботи.

2. Медійна грамотність

Ми живемо у потужному інформаційному потоці. Щодня, щогодини та щохвилини ми опрацьовуємо безліч різноманітної інформації. Кількість повідомлень зростає щодня. Рух інформаційного потоку не спинити. Наше завдання – не потонути у щоденному вирі. Ми маємо усвідомити та підкорити цей потік.

Для освітян ці процеси важливі ще й тим, що наші учні подекуди знають про сучасні інформаційні технології більше за своїх вчителів.
Саме тому медіаосвіта освітянської спільноти надзвичайно важлива.
Ми маємо не тільки знати, які небезпеки несуть із собою цифрові технології та як на нас впливає інформаційний тиск. Надзвичайно важливо вміти захищатися від цих небезпек і користуватися можливостями, які надають медіа. І не тільки самим вміти, але й вчити цьому наших дітей.

Звичайно, бібліотекар , який веде мову про медіапростір та зокрема про медіа грамотність у школі має бути компетентним у цьому питанні. Щоб не пасти задніх у стрімкому розвитку інформації Бібліотекар зобовязаний постійно займатись самоосвітою. На тренах мережі інтернет створено ряд освітніх платформ з безкоштовними курсами від провідних вишів України. На платформі Prometheus  є онлайн курс під назвою «Медіаграмотність для освітян» і я успішно його пройшла та отримала сертифікат  (Додаток 1)

На сайті Академії української преси розміщено новий посібник, адресований бібліотечним працівникам:

Практична медіаграмотність для бібліотек / Власюк О.В, Потапова В.І., Срібна І. ; за ред. Волошенюк О. В., Іванова В.Ф. — Київ : АУП,  ЦВП, 2019. —  61 с.

Цільова аудиторія видання - бібліотекарі, які опікуються впровадженням медіаосвіти та медіаграмотності.  Розробки занять та вправ можуть бути використані під час бібліотечних медіауроків, занять медіаклубів, гуртків юних  журналістів тощо.

Користуючись посібником та отриманими знанням можна з легкістю створювати нові біблотечні медіа уроки, навички читання і аналіз медіатекстів, розвиток критичного мислення, робота з документами, візуальними джерелами, майстер-класи: «Як створити шкільну газету»; -тематичні інформаційні хвилинки «Медіагігієна» на уроках інформатики, основ здоров’я, на уроках історії- «Працюємо з візуальними медіатекстами» і «Документи як медіатексти»; -виготовлення тематичних стіннівок до пам’ятних дат, визначних подій, предметних тижнів; -створення листівок (вітальні, інформаційні, рекламні), ролик соціальної реклами «Не мовчи»; -тренінги для вчителів «Будь медіаграмотним»; -екскурсії на телекомпанію «ВІТА»; - бесіди з журналістами та операторами під час зйомки сюжетів у школі : як брати інтерв’ю, як компонувати медіафайли; обговорення сюжетів після виходу в ефір.

Відповіді на питання про використання набутих знань: захист в соцмережах, безпека в інтернеті, «намагаюсь розпізнавати маніпуляційні прийоми при перегляді новин,передач на ТБ» (від 30 до 64 % опитаних учнів). На питання «Як вплинуло на мене вивчення курсу» учні відповіли: при перегляді новин- не всьому треба довіряти; впливає на освіченість; при перегляді ТБ замислююсь про правдивість інформації, став обережним в інтернеті (23-37%). 87 відсотків учнів відповіли, що діляться отриманою на уроках курсу інформацією з батьками, друзями.

3. З досвіду впровадження медіапростору у шкільній бібліотеці.

Обговорення ролі медіаосвіти в роботі з читачами сучасних бібліотек.
Як зробити дитячу бібліотеку більш відкритою, привабливою і необхідною для дітей і підлітків 21 століття? Цим питанням задається і наша бібліотека. Сьогодні на процес пізнання дитиною навколишнього світу великий вплив чинять не книжні джерела інформації. Значно розширилися і можливості отримання інформації. Усе більше місця в житті дітей замають мультимедійні та масмедіа джерела інформації.

Незважаючи на непрості проблеми фінансування бібліотека залучає до своєї діяльності сучасні джерела інформації. Тако ж ми намагаємось навчити дітей користуватись якісними джерелами інтернет технологій. Ми провели для дітей початкової школи низку відео уроків «Інтернет і діти». Учнів середнього віку запрошуємо на урок «Правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики для дітей і підлітків.»

В індивідуальній роботі з юними користувачами пропонуємо відео уроки декоративно-прикладного мистецтва. Діти приносять свої вироби на виставки у бібліотеку, готують дарунки своїм близьким. Діти займаються цікавими і корисними справами, що є доброю альтернативою просиджування біля моніторів за нескінченними іграми.

З огляду на те, що Інтернет-простір завойовує все більше часу у дозвіллі дітей, ми вважаємо своїм обо`вязком застерегти їх від небезпечного та бездумного користування Інтернетом, та інформувати їх про необхідність знання правил користування Інтернетом, про Інтернет-етику. та безпеку.
Ми вважаємо, що навички інформаційної культури потрібно прививати дітям ще змалку. Втілюючі наші намагання, ми розробили і провели цікавий на наш погляд захід для самих маленьких нащіх користувачів: “Урок з Інтернет-безпеки”. В ході якого за допомогою героїв лялькової вистави “Пригоди Буцика у Веб-країні” – діти ознайомилися з найкориснішими порадами щодо безпечного користування Інтернетом.

В наш час роль сучасної бібліотеки у сфері медіаосвіти на нашу думку величезна. Адже саме бібліотеки можуть забезпечити всебічну підготовку дітей до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей.
Фактично сьогодні бібліотека для дітей – стає одним із самих доступних центрів медіаосвіти. А бібліотекар стає медіа бібліотекарем, який навчається сам, навчає керівників читання, надає допомогу дітям і який повинен відповідати рівню бібліотекарів нового часу.  

Шкільна бібліотека нашого ліцею приділяє особливу увагу формуванню інформаційної культури юних читачів: розроблена низка бібліотечних уроків, успішно працює гурток інформаційної культури «Мудрий павучок» (5-9 кл.) (про що свідчить значне збільшення його учасників), постійно дітям надаються консультації, проводяться тренінги, на яких вони вчаться орієнтуватися в медійному просторі та протистояти його небезпекам і загрозам.

Та на наш погляд сьогодні як ніколи назріла необхідність об’єднати зусилля бібліотек для дітей, шкільних бібліотек, загальноосвітніх шкіл та налагодити партнерську взаємодію з питань медіаосвіти дітей. Адже на жаль, в Україні медіа-освіта досі залишається фрагментарною і здійснюється переважно стихійно з ініціативи ентузіастів. Для цього потрібно прийняття в державі нормативно-правової бази, наукове та програмно-методичне забезпечення, забезпечення готовності фахівців-бібліатекарів з питань медіаосвіти підростаючого покоління.

Роль медіосвіти в роботі з читачами сучасних бібліотек є актуальною для сьогодення, але ,на нашу думку, нема належної матеріально – технічної бази у багатьох (особливо сільських) бібліотеках для її провадження. Реалії сьогодення свідчать, що школярі як користувачі сучасних засобів комунікації, насамперед Інтернету, комп’ютеру, телебачення та відео знаходяться під впливом різних медіа продуктів і завданням бібліотекарів є показати можливості, які виникають в сучасному інформаційному суспільстві для розвитку та саморозвитку особистості, оскільки немає браку будь-якої інформації, є можливість її швидко отримати, а значить – поповнити та розширити свої знання, набути необхідні компетентності, а також навчити прально використовувати різні види медіа продуктів. На нашу думку, сьогодні ,як ніколи, зростає роль бібліотекаря у формуванні читацької культури наших читачів. Зважаючи на те, що читацький інтерес у наших дітей коливається, бібліотекар має стати певним мотиватором у читанні учнів, своєрідним популяризатором книги і читання в цілому. Але для цього йому потрібно добре орієнтуватися, що відбувається у сучасному світі і регулярно відстежувати, що створює медійний простір для формування читацького інтересу.А те, що сьогодні відволікає читача від книги і читання (зокрема масмедіа), необхідно зробити помічниками бібліотекаря у створенні мотивації у читанні. І оскільки у житті сучасного школяра візуальне сприйняття займає провідну роль, то цілком логічно буде прослідкувати, як різноманітні медійні засоби розкривають тему значення книги і читання, і використати це у навчальних цілях на заходах у бібліотеці, що наша бібліотека і намагається робити.

Медіа стали невід’ємною частиною нашого життя. Але крім важливих новин, вони також несуть і неправдиву інформацію. Для того, щоб навчити користувача, особливо дитячого віку протистояти негативним впливом медіа, допомогти зорієнтуватися перед велечезною кількістю інформації та навчити формувати власний погляд і потрібна медіаосвіта. Завдання бібліотеки полягає у тому, щоб використати все те, що відволікає дитину від читання зробити помічником бібліотекаря у створенні мотивації у читанні. Наша бібліотека приділяє велику увагу інформаційній культурі юного читача. Проводимо бібліотечні уроки, які плануємо разом з шкільними бібліотекаря, використовуємо при цьому відеопрезентації, слайд-уроки тощо.

Сучасний бібліотекар повинен все знати, все вміти, йти в ногу з часом та вести за собою користувачів бібліотеки, які безпосередньо пов’язані з інформацією, диктують нові форми і засоби, підходи і розуміння інформаційної роботи. Сьогодні неможливо працювати без широкого застосування комунікаційних технологій, Інтернету. Медіа грамотність сучасного бібліотекаря в значній мірі проявляється завдяки використанню Інтернету, який надає додаткові можливості модернізувати свою роботу та розвиватися.
За допомогою медіа бібліотекар може:
– презентувати бібліотеку як сучасну установу, яка відкрита до спілкування, критики , змін та інновацій;
– розкривати талант, представляти користувачів своєї бібліотеки як унікальних особистостей, здійснювати рекламу їх творчих здібностей, умінь та навичок;
– поширювати медіаінформацію, про заходи та послуги бібліотеки.
Для цього на допомогу бібліотекарю у роботі прийдуть такі медійні і онлайнові технології: блоги, сайти, спілкування на соцсторінках тощо.

ВИСНОВКИ:

Успіх кожної людини в наш час безпосередньо залежить від вміння працювати з медіа. Саме грамотна робота з інформацією може допомогти вирішити проблеми розвитку та подолати розриви в знаннях. Важливо підготувати дітей до критичного, осмисленого ставлення до медіаінформації. Треба вміло використовувати особливості різних каналів масової комунікації, знати їх специфіку, сильні та слабкі сторони, мати навички виявлення недостовірної інформації, перевірки даних та виявлення маніпуляцій. Ще ніколи в історії людства інформація не мала такої ваги. Перед вчителем сьогодні стоїть благородне завдання підготувати дитину до життя в швидкоплинному інформаційному середовищі, не допустити, щоб учні «заблукали» в ньому або щоб віртуальне існування заслонило для них реальне життя. Слід навчити дітей та підлітків усвідомленому ставленню до медійних образів, показати, як треба безпечно використовувати можливості сучасних інформаційних технологій. Набуття навичок грамотної роботи з медійною інформацією мають бути складовою всіх предметів. Звичайно, інформаційні технології швидко розвиваються та змінюються, але базові навички носять універсальний характер і мають допомогти як в роботі з традиційними, так і новітніми медіа.

Саме тому надзвичайно важливим бачиться підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів із зазначеного напряму.

 Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека?

На мій погляд, таке:

Організація всеукраїнського дослідження реального стану шкільних бібліотек за сприяння Міністерства освіти і науки України. Прозора процедура оброблення та оприлюднення його результатів.

Вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо розбудови шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.

Розроблення та поступове запровадження моделі організації навчально-виховного процесу з провідною роллю шкільної бібліотеки.

Формування модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального закладу. Приведення реального стану функціонування шкільних бібліотек до вимог стандарту.

Успішній реалізації окреслених завдань значною мірою сприятиме опрацювання та активне використання рекомендацій ІФЛА щодо розбудови шкільних бібліотек, і, зокрема, щодо формування медійної та інформаційної грамотності.

 Використані джерела

http://education-ua.org/ua/articles/113-mriji-popelyushki-abo-novij-funktsional-shkilnoji-biblioteki

Практична медіаграмотність для бібліотек / Власюк О.В, Потапова В.І., Срібна І. ; за ред. Волошенюк О. В., Іванова В.Ф. — Київ : АУП,  ЦВП, 2019. —  61 с.

https://lib.kherson.ua/bibliotechniy-prostir--realniy-ta-virtualniy.htm

https://lib.kherson.ua/bibliotechniy-prostir--realniy-ta-virtualniy.htm

http://gorodmedia.blogspot.com/

http://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_statey_AUP2018.pdf
 

• Читай мене уважно не поспішай.
• Зустрівши не знайомі слова – знайди їх у словнику або запитай у старших.
• Не встиг дочитати книгу до кінця- вклади закладинку на тому місті, де зупинився.
• Запамятай прізвища автора і художника, якй намалював ілюстрації до книги.
• Прочитав мене- подумай: Чи чита в ти інші книги цього письменника? Що ти знаєш про нього? Чи зустрічались тобі раніше малюнки цього художника?
• Чи сподобались герої.

• Перш ніж читати визнач, про який час (століття , єпоху) розповідає книжка, а закнчвши читання, встанови , чи довго відбувалися подї.
• Зверни увагу, де (в якому місці, в якій країні) і з ким відбувається все, про що йдеться.
• Викиристовуючи книжки довідники та ілюстрації, намагайся уявити героїв і обстановку як мога конкретніше.
• Якщо книжа товста , читай її частинами.
• Закривши книжку, навіть прочитавши їїчастину, обдумай  що запамятав, що схвилювало, насторожили, порадувало, здивувало.
• Зістав свої враження від читання сьогодні з тими ,що відчуівав вчсра.
• Одразу ж визначай, та пояснюй не зрозуміле.
• Повертайся дол прочитаного , перечитуй , відмічай, виписуй.
• Дочитавши книжку, уяви її зміст у цілому, згадай героїв, зясуй для себе , чи сподобался ця книжка тобі і чим саме.
• Зістав прочитне з тим , що тобі було відомораніше, або з тим, що довідався про це зараз, але з інших джерел..

•   У біблотеці книги на полицях розташовані у певному порядку.
•   Окремо розставленні книги для учнів молодшого шкільного віку 1-6 кл, та учнів старшого шкільного віку.
•   Книги на полицях розставлені за темами.
•   Назви тем написані на поличних роздільниках
•   Розстановка книг за темами називається тематичною.
•   Для того, щоб знайти книгу нам потрбно знати її тему, зміст.

• Як дізнатись проз міст книги до того як її почати читати?

• Де ще можна дізнатись про цікаві книги?